ПОКАЗ ФІЛЬМУ АНЖЕЯ ВАЙДИ «ПАННИ З ВІЛЬКА» ТА ЗУСТРІЧ ВІДОМОЮ ПОЛЬСЬКОЮ АКТОРКОЮ МАЄЮ КОМОРОВСКОЮ

06 березня 2026 року у Львівському Палац мистецтв за організації Генерального консульства Республіки Польща у Львові відбувся показ фільму режисера Анджея Вайди «Панни з Вілька» 1979 року, який є екранізацією оповідання Ярослава Івашкевича 1933 року під такою ж назвою. Перед показом фільму відбулася зустріч із відомою польською кіноактрисою Маєю Коморовською, яка зіграла одну з головних ролей у фільмі «Панни з Вілька». (Майя Коморовська – польська театральна та кіноактриса, професорка театрального мистецтва, у 1991–2016 роках – професорка Театральної академії імені Олександра Зельверовича у Варшаві.)

Варто відзначити, що з ініціативи Сенату Республіки Польща 2026 рік був оголошений Роком Анджея Вайди – як визнання багаторічної діяльності та досягнень кіно – і театрального режисера, сценариста, одного з найважливіших творців польської культури.

Анджея Вайди є одним із найвидатніших польських режисерів, співзасновник Польської кіношколи та напрямку «кіно моральної тривоги», яке визначило польську історичну пам’ять та сучасну культурну ідентичність. Завдяки великій масштабності художніх досягнень, чіткій, свідомій та відповідальній громадянській позиції Анджей Вайда став одним з найбільш відомих творців польської культури XX та поч. XXI ст.

Своєю творчістю він побудував місток між «польським минулим» та сьогоденням і майбутнім. Як особисто, так і через свої твори, Анджей Вайда став амбасадором Польщі та польської культури в усьому світі. Його фільми увійшли до канону шедеврів світового кінематографа.

Багатогранність діяльності Анджея Вайди має вагомий внесок у сприянні створення культурних інституцій, в тому числі Музею японського мистецтва та технологій «Manggha».

Як майстер і наставник, сформував цілі покоління людей, для яких його художній досвід та сприйняття світу стали джерелом натхненням та взірцем.

Довідково: Анджей Вайда (1926-2016) – народився 6 травня 1926 року в Сувалках. Відразу після війни вступив до краківської Академії мистецтв, де заприятелював з Анджеєм Врублевським, ставши членом його Групи самоосвіти. Відмовившись від малярської кар’єри, він перевівся до Вищої школи кіно в Лодзі, яку закінчив у 1953 році. Роком пізніше дебютував фільмом «Покоління» (прем’єра відбулася в 1955-му). Його другий фільм «Канал» вважають символічним початком польської школи кіно. Цей фільм здобув визнання міжнародної кінокритики і був вшанований Срібною пальмовою гілкою в Каннах у 1957 році. Наступний фільм, «Попіл і діамант», зміцнив його позицію як одного з найобдарованіших творців повоєнного польського кіно. Впродовж років Анджей Вайда створив цілу низку визнаних фільмів, серед яких «Весілля», «Земля обітована», «Людина з мармуру», «Панни з Вілька». В 1981 році, під час карнавалу «Солідарності», отримав Золоту пальмову гілку в Каннах за «Людину із заліза», де художньо переосмислив історію підписання серпневих угод. Був чотири рази номінований на Оскара. У 2000 році отримав премію Американської кіноакадемії за життєвий доробок. У 1972–1983 роках керував Кіногрупою Х. Серед його найважливіших театральних постановок – вистави за творами Достоєвського («Біси», «Настасья», «Злочин і кара»), а також «Листопадова ніч» за п’єсою Станіслава Виспянського та кілька інтерпретацій «Гамлета». 9 жовтня 2016 року Анджей Вайда помер у віці 90 років у Варшаві.

Подія супроводжуватиметься виставкою  «Анджей Вайда 2026».