COOPERATION FOR RESILIENCE – ДРУГА МІЖНАРОДНА КОНФЕРЕНЦІЯ МІНІСТРІВ КУЛЬТУРИ У ЛЬВОВІ

29-30 березня 2026 року у Львові відбулась Друга міжнародна конференція «Співпраця

заради стійкості» під головуванням Віцепрем’єр-міністра з гуманітарної політики України –
Міністра культури України Тетяни Бережної, учасниками якої стали понад 40 міжнародних
делегацій, 10 міністрів культури іноземних країн, представники ЮНЕСКО та низки
міжнародних інституцій.
З високих іноземних гостей на рівні міністрів у конференції взяли участь: Міністр
креативної індустрії, медіа та мистецтва Великої Британії Іан Моррей (онлайн), Міністр
культури Італійської Республіки Алессандро Джулі, Міністр культури Королівства
Іспанія Ернест Уртасун, Міністерка культури Латвійської Республіки Агнесе Лаце, Міністерка
культури Литовської Республіки Вайда Алекнавічєне, Міністр культури Республіки
Молдова Крістіан Жардан, Міністерка культури та національної спадщини Польщі
Марта Цєнковська, Міністерка культури та медіа Республіки Хорватія Ніна Обулєн-
Коржінек, Міністерка науки та культури Фінляндської Республіки Марі-Леена
Талвітіє,  Міністерка культури Королівства Швеція Паріса Лільєстранд, Генеральний секретар
Міністерства культури Естонії Мерилін Пійпуу.
Низка країн була представлена на рівні Послів: Австрія, Албанія, Данія, Індія, Кіпр,
Чехія, Чорногорія, Швейцарія та заступників послів – Мальта, Словенія, а також
представниками міністерств культури іноземних країн – Бельгія, Німеччина, Люксембург.
Від представників міжнародних організацій та NGO учасниками заходу стали: Комісар
ЄС із питань справедливості між поколіннями, молоді, культури та спорту Гленн Мікаллеф
(онлайн), директорка Управління з питань культури та надзвичайних ситуацій Секретаріату
ЮНЕСКО Кріста Піккат, Голова Представництва ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі,
голова правління директорів UCHF П’єр Гельбронн, директор з питань менеджменту
ALIPH/UCHF Александра Фібіґ, директор Британської Ради в Україні Томас Міскозіа, директор
Французького Інституту в Україні Гійом Габер, директор Partnership Fund for Resilient Ukraine
Натан Сміс, Голова Ukraine Art Aid Center Йоганнес Натан та інші.
Від української сторони у конференції взяли участь: Голова Комітету Верховної Ради
України з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв, заступниця
голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики,
голова підкомітету з питань інформаційної політики та європейської інтеграції Євгенія
Кравчук, заступниця Керівника Офісу Президента України Олена Ковальська, а також
заступники міністра культури України – Анастасія Бондар та Іван Вербицький.
Від МЗС України участь у конференції взяли Посол з особливих доручень
Департаменту служби Міністра Євгенія Філіпенко та в.о.Представника МЗС України у Львові
Катерина Терек.
Із вітальним словом онлайн до учасників конференції звернувся Комісар ЄС із питань
справедливості між поколіннями, молоді, культури та спорту Гленн Мікаллеф, який
наголосив, що міжнародна підтримка культурного сектору України лише посилюватиметься
у відповідь на російські атаки на культурну спадщину. Він підкреслив, що країни Європи вже
об’єднали зусилля у межах підходу Team Europe, який мобілізує фінансування, експертизу
та практичну допомогу для захисту й відновлення української культури. Комісар зазначив,
що «культура — це те, що об’єднує людей. Вона стоїть за демократичні цінності,
відкритий діалог, різноманіття та свободу слова. Саме тому її ніколи не можна
використовувати як інструмент пропаганди чи виправдання агресії».
З високими учасниками конференції поділилася особистим досвідом життя і творчості
в умовах війни українська поетеса, волонтерка, військовослужбовиця, бойова медикиня,
учасниця російсько-української війни Ярина Чорногуз. Зокрема, вона розповіла, як

змінюється мова культури разом із досвідом фронту, втрат і боротьби, та підкреслила, що
українська культура сьогодні існує водночас у кількох вимірах — як пам’ять, як спротив і як
творення майбутнього. Вона наголосила, що для неї «культура — це місце довіри і
простір, де може існувати мова. Це спосіб зберегти людяність тоді, коли реальність
руйнується. Найважливіша місія культури — це пам’ять і імена».
Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України – Міністерка культури України
Тетяна Бережна наголосила, що Україна вже пройшла шлях від хаотичного реагування у
2022 році до створення системного підходу — із цифровізацією, евакуаційними протоколами,
міжнародною координацією та інтеграцією культури у стратегію національної безпеки.
Окремо вона акцентувала на ролі міжнародної підтримки, яка дозволяє розвивати сучасну
українську культуру навіть під час війни.
Міністр зазначила, що від початку повномасштабної війни пошкоджено 1707 пам’яток
культурної спадщини та 2503 об’єкти культурної інфраструктури, з яких 513 — повністю
знищені.
Тетяна Бережна подякувала всім міжнародним партнерам: Урядам, установам,
міжнародним організаціям, фондам. Україна вдячна за системну підтримку у сфері культури
— від захисту та евакуації культурних цінностей до фінансування проєктів і надання
експертної допомоги. Вона наголосила, що ця співпраця є основою спільної стійкості та
довгострокового збереження культурної спадщини.
Директорка Управління з питань культури та надзвичайних ситуацій Секретаріату
ЮНЕСКО Кріста Піккат відзначила, що «війна проти України в багатьох аспектах стала
безпрецедентною з точки зору зусиль міжнародної спільноти та ЮНЕСКО щодо захисту й
збереження культури в усіх її формах і проявах. Війна продемонструвала, що культура має
значення і що вона може бути не лише вразлива. Але, що ще важливіше, ця війна показала
силу культури як джерела стійкості та відновлення. Це також питання національної
безпеки. Резолюції Ради Безпеки, зокрема резолюція номер 2347, визнають це, але важливо
продовжувати міжнародні адвокаційні зусилля у цьому напрямі, особливо серед
зацікавлених сторін поза межами культурного сектору. Саме тому ми прагнемо
просувати внесок культури у розвиток та відновлення і сподіваємося, що наступні
Конференції з відновлення України відстоюватимуть цей підхід».
Голова Представництва ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі наголосила, що
організація в Україні впроваджує комплексний підхід, поєднуючи екстрену допомогу із
довгостроковим відновленням сектору культури. За її словами, з 2022 року ЮНЕСКО
підтримує Україну через два напрями — захист культурної спадщини та розвиток людського
капіталу. Завдяки міжнародним партнерам вдалося мобілізувати понад 20 млн доларів,
забезпечити евакуацію колекцій, підтримку митців і впровадження нових рішень. Вона також
підкреслила, що Україна вже перейшла від кризового реагування до стратегічного
відновлення, де культура відіграє ключову роль.
Голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної
політики Микита Потураєв наголосив, що сучасна російська агресія проти України має ознаки
системної політики культурного знищення, спрямованої на стирання ідентичності українського
народу. «Культура — це не декорація, це основа існування. І саме її сьогодні
цілеспрямовано атакують», — наголосив депутат ВРУ.
Варто також відзначити, що відбулося розширення учасників Альянсу культурної
стійкості (міжнародна ініціатива, започаткована Україною та Італією у липні 2025 р. для
захисту, відновлення та розвитку культурної спадщини України, яка зазнала руйнувань
через російську агресію. Альянс, закріплений Римським Маніфестом, спрямований на
інтеграцію культури у довгострокові програми відбудови.). До Альянсу приєдналися
Австрія, Люксембург, Португалія, Фландрія та Фонд «Східна Європа».
Заступниця міністра Анастасія Бондар представила концепцію Альянсу культурної
стійкості, ключові ініціативи та інструменти підтримки, зокрема Team Europe approach for
Cultural Heritage in Ukraine, Equipment for Culture (E4C) та платформу Culture for Recovery

(CuRe), які спрямовані на зміцнення інституційної спроможності та підтримку відновлення
культурної сфери.
Вона наголосила, що створення Альянсу культурної стійкості стало відповіддю на
масштабні руйнування культурного сектору під час повномасштабної війни. Щоденні атаки на
культурну спадщину доводять: культура є однією з ключових мішеней, а її захист потребує
системного підходу. Альянс покликаний внести структуру в цей процес — об’єднати політичну
підтримку, фінансування та експертизу, водночас зберігаючи гнучкість і швидкість
реагування.
«Ми хочемо додати в Альянс культурної стійкості не лише наші потреби, а й знання
та досвід. І як результат – загальні зміни в майбутній культурній політиці країн світу», —
акцентувала Анастасія Бондар.
Міністр культури Італійської Республіки Алессандро Джулі — один з ініціаторів
створення Альянсу. Він підкреслив, що підтримка української культури є спільною
відповідальністю європейської спільноти та наголосив на незмінній підтримці України з боку
Італії.
Відновлення української культури має залишатися одним із пріоритетів європейського
та міжнародного порядку денного, з урахуванням національних пріоритетів України. Окремо
він звернув увагу на необхідність протидії використанню культури як інструменту пропаганди
та заявив про готовність Італії діяти у правовому полі для обмеження таких практик.
«Ми рішуче виступаємо проти використання культури для пропагандистських цілей.
Італія зробить усе можливе, щоб протидіяти кремлівській пропаганді в культурних
інституціях», — підкреслив він.
Він також підтвердив, що Італія залишатиметься поруч з Україною як під час війни, так і
в період післявоєнного відновлення: «Ми стоїмо поруч з українським народом зараз і будемо
поруч після завершення війни», — зазначив міністр.
Міністр культури Республіки Молдова Крістіан Жардан підкреслив роль культури як
інструменту єдності та підтримки під час війни. За його словами, культура має розглядатися
як стратегічна частина відновлення — адже вона зміцнює ідентичність, підтримує суспільство
і забезпечує сталий розвиток.
«Республіка Молдова продовжуватиме стояти поруч з Україною, доки не буде
відновлено справедливість, доки не буде відновлено мир, доки Україна не переможе», —
запевнив Крістіан Жардан.
Міністр культури Іспанії Ернест Уртасун зазначив, що Іспанія — як на рівні уряду, так і
суспільства — від початку повномасштабної війни повністю мобілізована на підтримку
України. За його словами, ця солідарність особливо проявляється у сфері культури: в Іспанії
реалізуються десятки ініціатив, які допомагають українським митцям і просувають українську
культуру на міжнародному рівні. Він також відзначив роботу України у сфері захисту
культурної спадщини, наголосивши, що швидкість і масштаб запроваджених інструментів є
такими, що вражають.
Окремо міністр засудив російські атаки на культурну спадщину, зокрема удар по Львову,
і висловив солідарність з українським суспільством, яке щодня живе під загрозою обстрілів.
Він наголосив, що культура в Україні стала формою спротиву: театри, музеї та культурні
центри продовжують працювати навіть під час війни, демонструючи силу суспільства.
Ернест Уртасун акцентував на важливості ініціативи Team Europe approach for Cultural
Heritage in Ukraine, яка об’єднує зусилля європейських інституцій і держав-членів для
підтримки України. За його словами, така координація дозволяє уникати дублювання,
посилює ефективність допомоги та масштабує результати.
«Одна з дивовижних речей у роботі, яку ви робите тут, в Україні, полягає в тому, що
ми винесемо багато уроків на майбутнє щодо того, як захищати культуру перед
обличчям війн, прогресу, катастроф, конфліктів», — наголосив він.
Посол Японії в Україні Накагоме Масаші зачитав звернення Міністра освіти, культури,
спорту, науки і технологій Японії Йохей Мацумото, який підтвердив подальшу підтримку
України та її культурного сектору.

У зверненні наголошується на стійкості українського народу та неприпустимості
руйнування культурної спадщини внаслідок російської агресії, а також підкреслюється
важливість міжнародної співпраці для її збереження та відновлення.
«Нація не може існувати без своєї культури. Саме тому Японія й надалі
підтримуватиме Україну у захисті та відновленні її культурних цінностей», — йдеться у
зверненні. Японія вже надала суттєву допомогу Україні, зокрема через механізми ЮНЕСКО. У
зверненні йдеться про те, що Японія продовжить надавати експертну та технічну допомогу,
зокрема у сфері захисту, збереження та транспортування культурних цінностей, а також
висловлено сподівання на якнайшвидше досягнення справедливого і тривалого миру в
Україні.
Директор з питань соціальної згуртованості Фонду «Партнерство за сильну
Україну» Натан Сміт підкреслив, що програма PFRU з 2022 року системно підтримує
культурний сектор — від локального рівня до національного — і нині значно розширює цю
роботу у партнерстві з Міністерством культури України. Він повідомив, що бюджет організації
зріс до 10 мільйонів фунтів стерлінгів на другий етап роботи PFRU в Україні на 2025–2027
роки.
Робота фонду має кілька напрямів: підтримка культурних діячів і організацій; захист
культурної спадщини та сприяння доступу до правосуддя — флагманська програма «Місце
для спадщини» (розбудова потенціалу, створення мереж та наставництва для організацій,
що працюють у сфері спадщини); впровадження культурно чутливих підходів до відбудови
громад — Школа для громад «Культура у відновленні» — освітня програма платформи CuRe:
Culture for Recovery; підтримка грантових можливостей і посилення спроможності
креативного бізнесу — «Власна справа: Креативні індустрії»; інституційні реформи.
«Для нас честь підтримувати українську культуру та ідентичність», — наголосив
він.
Президент Фонду «Східна Європа» Віктор Лях окреслив ключові напрямки
співробітництва із Міністерством культури України.
«Ми хочемо додати більше інновацій у культуру та більше культури в інновації.
Просто з гордістю знову зазначаємо, що Україна посідає перше місце у світі за категорією
участі в електронній сфері в Індексі розвитку електронного урядування ООН, і ми посіли 5
місце у світі за рівнем електронних послуг. Це чудовий результат. Ми створили Україну,
яка будує цифрову інфраструктуру, а також цифрову грамотність. Ми хотіли б
розвивати це та рухатися вперед», — сказав він.
У своєму виступі Віктор Лях наголосив, що культура впливає на процеси відновлення
громад. Вона створює простір для взаємодії, допомагає працювати зі складним досвідом і
відновлювати соціальні зв’язки. Саме ці фактори визначають стійкість результатів у
довгостроковій перспективі. Нещодавно Фонд Східна Європа приєднався до Альянсу
культурної стійкості.
Голова Центру допомоги мистецтву в Україні (UAAC) Доктор Йоганнес Натан розповів,
що Український центр мистецької допомоги був створений у березні 2022 року як
неформальна мережа людей, які хотіли оперативно підтримати Україну після початку
повномасштабного вторгнення. Він наголосив, що попри значну допомогу, потреби
культурного сектору залишаються величезними, адже руйнування тривають, а евакуація
культурних цінностей досі необхідна. Окремо спікер підкреслив важливість міжнародного
партнерства і побудови мереж між українськими та європейськими інституціями, що є
ключовим для відновлення та розвитку культури в довгостроковій перспективі.
Він акцентував, що підтримка України — це не лише допомога, а й спільна
відповідальність Європи, адже Україна сьогодні захищає спільні цінності: «Саме ми, решта
Європи, маємо бути глибоко вдячні Україні та українцям за стримування агресора і захист
цінностей свободи».
Посол Швейцарії Фелікс Бауманн зазначив: «На 2-й Конференції з питань культури
України ми дізналися, як швидко Україна перейшла від надзвичайної ситуації для захисту

культурної спадщини у 2022 році до повністю стратегічного підходу сьогодні. Було
важливо продемонструвати солідарність Швейцарії з містом Львовом невдовзі після
руйнівного удару, який вразив будівлю комплексу Бернардинського монастиря, що входить
до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Спостереження за успішною культурною
сценою Львова було натхненним, оскільки я мав можливість відвідати важливі культурні
установи, такі як Zenyk Art Gallery та Львівський культурний хаб».
У межах конференції відбулися двосторонні зустрічі та презентації міжнародних
ініціатив.
Окрему увагу учасники приділили Українському фонду культурної спадщини.
Під час конференції учасники окреслили спільні кроки для посилення інституційної
спроможності сектору культури, розвитку партнерств і залучення ресурсів на відновлення.
Міжнародна конференція стала підтвердженням готовності міжнародних партнерів і надалі
підтримувати Україну у збереженні її культурної ідентичності.
Варто також відзначити, що учасники Конференції відвідали Львівський культурний Хаб
ЮНЕСКО, відкритий у січні 2025р. за результатом багаторічної тісної співпраці Львова з
UNESCO і 2,5-річному проекту Іспанської агенції з міжнародного співробітництва заради
розвитку (AECID) при МЗС Іспанії.
У межах конференції учасники також відвідали Zenyk Art Gallery, де представлений
виставковий проєкт «ВІН: Тарас Шевченко. Художник», створений у співпраці з Національним
музеєм Тараса Шевченка. Експозиція об’єднує 58 живописних і графічних творів різних
періодів та розкриває Шевченка як художника європейського масштабу — новатора,
експериментатора і тонкого спостерігача людської гідності. Проєкт пропонує дивитися на
Шевченка як на живого співрозмовника, чия візуальна мова залишається актуальною
сьогодні.
Учасники конференції вшанували пам’ять загиблих у російсько-українській війні на
Марсовому полі у Львові.
Організато

рами Конференції виступили Міністерство культури України спільно із
Львівською обласною військовою адміністрацією у співпраці з Офісом підтримки відновлення,
що реалізується у партнерстві з ЮНЕСКО. Представництво МЗС України у Львові, зі свого
боку, надало протокольно-організаційне сприяння в організації дводенного заходу.